У кожній бригаді перевіряючих має бути представник бізнес-спільноти

Набока Э.Е.Едуард Набока, виконавчий директор Об’єднання промисловців і підприємців Харківської області – регіонального відділення УСПП, Голова Регіональної ради підприємців Харківської області.

Традиційно 70-80% харківського бізнесу раніше були зорієнтовані на торговельні відносини з Російською Федерацією. Однак ситуація різко змінилася. Основною сферою малого бізнесу Харківщини довгий час була торгівля (або ритейл). Але сьогодні, у зв’язку з втратою кримських, донецьких, луганських ринків ця сфера стала малоприбутковою. Споживчий попит впав, кризу переживають більшість великих підприємств, які обслуговував малий бізнес. Сьогодні більш-менш стабільними є IT-бізнес і консалтингові послуги. Є потенціал для розвитку невеликих фермерських господарств, в області чимало дрібних виробничих підприємств, є перспективи розвитку бізнесу в сфері надання послуг населенню (невеликі пункти харчування, фаст-фуди). Сподіваємося, що наші швейні виробництва скористаються можливістю зайняти частину ніші на ринку виготовлення дорогого європейського одягу.

Ряд бізнес-асоціацій Харкова, об’єднавшись у коаліцію, провели дослідження «Сильний бізнес – багате суспільство». Опитано понад 1500 підприємців – які проблеми заважають їм займатися бізнесом? У результаті було виділено 10 основних і 5 топ-проблем бізнесу на місцевому рівні.

Отже, підприємці наполягають:

  1. посилити контроль за діями місцевої влади, досягти реалізації принципів прямої демократії на основі положень статутів місцевих громад;
  2. сприяти розвитку територіальних громад на основі кооперації – створювати кооперативні форми діяльності на ринках, ефективну систему оптової та біржової торгівлі на регіональному рівні (товарні біржі, ф’ючерсние торги, особливо в секторі сільського господарства);
  3. домогтися обов’язкової звітності влади перед громадою щодо виконання місцевих бюджетів та бюджетів комунальних підприємств; регулярно публікувати в ЗМІ та на сайтах відповідних державних органів інформацію про пріоритети і хід використання місцевих засобів; опублікувати порядок формування державних і місцевих тарифів, привести ці тарифи у відповідність з реальними витратами ресурсів;
  4. оприлюднювати факти антипідприємницьких зловживань посадовими особами; сприяти оновленню кадрового складу органів місцевої влади;
  5. упорядкувати правила торгівлі і забезпечити обов’язковість їх виконання всіма учасниками ринку та уповноваженими органами; складати і укладати договори оренди торгових місць та об’єктів оренди з урахуванням інтересів обох сторін договірних відносин, забезпечити контроль цього процесу з боку територіальної громади та представників профільних громадських об’єднань.

Кілька слів про прогалини і недоліки законодавчо-нормативної бази. Регуляторні акти органів місцевого самоврядування (зокрема, Харківської міськради) абсолютно не враховують інтереси підприємців: вони виписані складно, без конкретизації часу виконання. Перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, розмитий, що дає підстави для відмови з суб’єктивних причин.

Як вплинути на те, щоб місцеві регуляторні акти були приведені у відповідність з принципами державної регуляторної політики? В Україні немає інстанції, яка могла б опротестувати рішення органу місцевого самоврядування. Судові процедури дуже затяжні та неефективні, бували випадки, коли після дворічної тяганіни підприємці домагалися позитивного рішення, а міськрада негайно, протягом тижня, ухвалювала аналогічний скасованому акт з невеликими редакційними правками, і все доводилося починати з початку.

У результаті ми маємо антипідприємницькі Правила торгівлі на ринках Харкова, Правила розміщення зовнішньої реклами у Харкові, Правила розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності в Харкові. Правила розміщення зовнішньої реклами вже давно не відповідають ключовим принципам регуляторної політики, правила торгівлі носять рекомендаційний характер і закріплюють диктат власника торгових площ по відношенню до продавця.

Відсутність уваги влади до проблем підприємництва виливаються в періодичні акції протесту.
Ці проблеми можна вирішити, розробивши на загальнодержавному рівні типові правила, які б відповідали принципам державної регуляторної політики. Необхідно також внести зміни до закону «Про місцеве самоврядування», що передбачали б право громадських інститутів брати участь у роботі колегій, комітетів відповідних Рад, виступати на сесіях з актуальних питань. Природно, органи місцевого самоврядування повинні бездоганно забезпечувати реалізацію цього права.

Дії законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності необхідно розширити на всі без винятку контролюючі та правоохоронні органи (у тому числі на Державну фіскальну службу України).
Змін потребує законодавство про містобудування – в частині забезпечення права членам громади брати участь в обговоренні плану генеральної забудови міста та зведення інфраструктурних проектів (і голосувати на сесіях). Варто визначити кількісний поріг членів організації та / або осіб, які висловили (підписали) відповідну петицію для надання права голосу на сесіях Рад. Це можна розглядати як елемент безпосередньої демократії на місцях.
Є в Харкові така проблема – незаконна торгівля в недозволених місцях, незаконне розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності (МАФів). Благі наміри навести порядок призводить до витіснення легального бізнесу з ринку, оскільки всі легальні платежі значно перевищують розміри хабарів, які нелегали сплачують відповідним контролерам: міліції, представникам міськвиконкому чи райадміністрації.

Проблему можна вирішити шляхом внесення змін до законодавства про адміністративну відповідальність, що надають право громадськості організовувати і проводити свої рейди-перевірки.

Необхідно передбачити персональну (фінансову, адміністративну) відповідальність контролерів за заподіяння своїми діями шкоди підприємцю, а також механізми контролю підприємницького співтовариства з невідворотністю покарання.

Наполягаємо на розширенні права організацій підприємців брати участь у перевірках своїх членів усіма без винятку контролюючими та правоохоронними органами, фіксувати порушення з боку контролерів і оскаржувати їх дії. У кожній бригаді перевіряючих має бути представник бізнес-спільноти.
Тільки реальна участь підприємницької громади у вирішенні проблемних питань ведення бізнесу дасть можливість поліпшити бізнес-клімат в області та країні.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Опубликовано 23 Дек 2015 в 14:04. Рубрика: Думка експерта.
Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS.
Вы можете оставить отзыв или трекбек со своего сайта.